Багато українців були змушені покинути домівки через війну, розв'язану росією проти України, ставши біженцями в різних країнах світу. Знайшовши безпечне місце для себе та своїх родин, вони почали брати участь в організації заходів на підтримку України.
Ми були змушені тікати від війни та знайшли притулок у родині друзів в Німеччині. Вони тепло нас прийняли та допомогли облаштуватися на новому місці. Безмежно вдячний їм за це, але не міг бездіяльно спостерігати за подіями в Україні. Тому вступив до спільноти активістів, які за кордоном проводять заходи на підтримку України та збирають кошти на потреби ЗСУ.
Андрій Кривоніс
Живу в Хантсвілл, Алабама, вже 7 років. Перші вибухи війни в моєму рідному Харкові я почула телефоном, розмовляючи з братом тієї ночі. Зараз він в Україні, в маленькому селі поблизу Харкова, забезпечує їжею та ліками 200 людей. Ми придбали для кожного будинку грубки, допомогли з ремонтом.
Я активно збираю допомогу тут, в Америці, і відправляю її йому. Брат - єдиний в селі, хто має машину. Він їздить до іншого міста, щоб купити все необхідне людям. Дорога дуже небезпечна, можуть бути міни чи озброєні люди. Це великий ризик щоразу. Але так ми з братом допомагаємо українцям виживати від початку війни й донині. В селі - 22 дитини, багато літніх людей. Я спілкуюся з ними телефоном майже щодня. Дуже боляче бачити, що зараз відбувається в Україні.
Я декілька разів намагалася поїхати в Україну. Але збираючи кошти тут, поширюючи інформацію, новини про події в Україні, я приношу набагато більшу користь! Розумію це. Дуже вдячна своїм друзям, які робили пожертви на користь українців.
Anna Ustymenko
Я не опустила рук, бо вірю в Україну. В її силу, в її дух, у незламність її людей.Я не опустила рук, бо мрію про мирне майбутнє, де мої діти будуть рости вільними і щасливими.Я не опустила рук, бо прагну України вільної та незалежної. Боротимусь до перемоги.
Ольга Байда
У лютому 2022 року росія напала на Україну, і моє життя назавжди змінилося. Вибухи загриміли, коли підібралися до мого будинку. Я бачила людей, що тікали від війни. Я знала, що маю їхати. Ми зібрали речі та з дітьми виїхали до Німеччини. Ми були серед мільйонів українців, змушених покинути домівки через війну.
Анна Самойленко